Гірничий інженер - професія сьогодення і майбутнього

В надрах України знаходиться близько 20 тисяч родовищ, серед яких промислове значення мають більше 8 тисяч із запасами 94 видів мінеральної сировини. Тому навіть на тлі інтенсивного зниження споживання вугілля і розвитку альтернативних джерел енергії в найближчій 10-15 років очікується висока потреба в розробці родовищ мінеральних ресурсів і попит на підготовку висококваліфікованих фахівців в галузі гірничої справи тільки посилиться.

Гірнича справа включає в себе великий комплекс спеціалізованих профілів, які охоплюють всі етапи розробки родовищ - від розвідки запасів і аж до їх закриття шахт та рекультивації земель:

• збагачення корисних копалин;
• маркшейдерська справа;
• підземна розробка пластових родовищ;
• підземна розробка рудних родовищ;
• відкриті гірничі роботи;
• шахтне і підземне будівництво;
• електрифікація та автоматизація гірничого виробництва;
• гірничі машини та обладнання;
• охорона праці;
• екологія.

Друга причина не зменшувати підготовку гірничих спеціалістів - майбутнє відновлення територій після ліквідації та закриття вугільних шахт. Це тривалий процес, який потребує фахівців не менше, ніж при роботі шахти на видобуток вугілля.

Непрофесійно закрита шахта може стати причиною техногенної катастрофи. Наслідки будуть непередбачувані і з боку екології, і з боку економіки.

Третій напрям, для якого гірничі спеціалісти будуть потрібні навіть після закриття шахт і родовищ - видобування цінних ресурсів з відпрацьованої породи. Видобуток мінеральних ресурсів в Україні призвів до накопичення понад 1,5 млрд тонн корисних компонентів, серед яких вугілля, залізо, марганець, золото, срібло. Концентрація корисних компонентів у техногенних родовищах така, що їх можна промислово переробляти. Мова йде про ті ж самі відвали у Кривому Розі, Запоріжжі, Марганці.

Тому хоч видобування вугілля в Україні з часом і буде згортатися, експерти впевнені, що фахівці гірничого профілю будуть потрібні, відповідно, абітурієнтам, які планували освоювати такі професії, не потрібно боятися, що з часом працювати стане ніде.

Продукція гірничої галузі - незамінний сировинний ресурс промисловості, транспорту, сільського господарства і будівництва. Цим визначається значення гірничої справи у вітчизняній і світовій економіці. І в даний час гірничодобувна промисловість залишається першоосновою господарської діяльності людства.

На гірничому підприємстві працюють складні прохідницькі, видобувні, транспортні і інші комплекси машин. Управляти всім цим складним господарством можуть тільки фахівці з високим рівнем професійної підготовки.

Спеціальність 184 Гірництво поділяється на два основних напрямки:

1. Підземна розробка рудних і нерудних родовищ. Це напрям гірничої науки і виробничої діяльності, який реалізує видобування з надр корисної копалини і здійснює її первинну переробку для потреб подальшого виробництва і використання в різних сферах людської діяльності. Об'єкти професійної діяльності - шахти і рудники, а також гірничі підприємства з свердловинною технологією видобутку руд.

2. Відкриті гірничі роботи. Відкритий спосіб розробки корисних копалин є найбільш перспективним у технологічному, економічному та соціальному відношеннях. Завдяки розвитій індустріальній базі та значним запасам корисних копалин, які розташовані недалеко від денної поверхні, таким способом у теперішній час видобувається приблизно ? від загального об'єму твердої мінеральної сировини. Це стосується руд чорних та кольорових металів, вугілля, гірничо-хімічної сировини та будівельних гірських порід.

Відкриті гірничі роботи - область гірничої науки і виробництва, що включає в себе комплекс методів, способів і засобів людської діяльності з проектування, будівництва, експлуатації та реконструкції гірничодобувних підприємств, траншей, котлованів, насипних споруд та інших об'єктів різного функціонального призначення. Об'єктами професійної діяльності фахівців даної спеціалізації є рудні кар'єри і гірничозбагачувальні комбінати (ГЗК), вугільні розрізи, кар'єри з видобутку нерудних будівельних матеріалів, гірничодобувні підприємства з розробки розсипних і техногенних родовищ на материку, шельфі, в океані і в закритих водоймах.

У повсякденній роботі фахівці з відкритих гірничих робіт вирішують питання аналізу особливостей гірничогеологічних, гірничотехнічних, гідрогеологічних та технологічних умов розробки родовища, визначення параметрів запасів корисних копалин, що намічаються до відпрацювання відкритим способом, визначення меж зон впливу розробок (небезпечних зрушень, обвалень і пр.), забезпечення безпечного ведення гірничих робіт.

Різні ВНЗ в першу чергу готують гірників для "своїх регіонів". Наприклад, Житомирська політехніка більше орієнтована у гірництві на нерудні будівельні матеріали, які видобуваються, в основному, відкритим способом.

Де вчитися на гірничого інженера

Вища гірнича освіта в Україні ведеться за денною, заочною та вечірньою формами. Випускники отримують кваліфікацію бакалавра або магістра. Магістри можуть навчатися в аспірантурі, кандидати наук та доктори філософії - в докторантурі.
Середню спеціальну освіту здобувають у гірничих коледжах. Підготовка робітників здійснюється у професійно-технічних училищах.

Вищу гірничу освіту можна отримати у:

Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського"
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"
Державний університет "Житомирська політехніка"
ТОВ "ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ "МЕТІНВЕСТ ПОЛІТЕХНІКА"
Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу
Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка"
Національний університет водного господарства та природокористування, м.Рівне
Державний університет економіки і технологій, м.Кривий Ріг
Криворізький національний університет
Державний вищий навчальний заклад "Донецький національний технічний університет",м. Луцьк

Фахові гірничі коледжі

Фаховий коледж геологорозвідувальних технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка", м. Київ
Полтавський фаховий коледж нафти і газу Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка
Індустріальний фаховий коледж Криворізького національного університету
Фаховий коледж "Політехніка" Державного університету економіки і технологій, м. Кривий Ріг
Гірничий фаховий коледж Криворізького національного університету
Гірничо-електромеханічний фаховий коледж Криворізького національного університету
Інгулецький фаховий коледж Криворізького національного університету
Марганецький фаховий коледж Національного технічного університету "Дніпровська політехніка"
Павлоградський фаховий коледж Національного технічного університету "Дніпровська політехніка"
Селидівський політехнічний фаховий коледж
Донбаський фаховий коледж технологій та управління
Головинське вище професійне училище нерудних технологій, Житомирська область
Дніпрорудненський індустріальний фаховий коледж, Запорізька область
Лисичанський гірничо-індустріальний фаховий коледж, м. Черкаси
Дрогобицький фаховий коледж нафти і газу
Червоноградський гірничо-економічний фаховий коледж
Політехнічний фаховий коледж Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, Полтавська область
Кам'янець-Подільський фаховий коледж індустрії, бізнесу та інформаційних технологій