Як стати Істориком - спеціальність 032 Історія та археологія

Професія історика займає особливе місце серед професій, створених людьми за останні кілька тисяч років. При цьому історична наука, яка закладає основи професії історика-науковця, історика-вчителя, історика-викладача, відносно молода - її вік налічує приблизно півтора століття.

Професія історика - одна з найпарадоксальніших професій сучасного світу. З одного боку, історики вивчають минуле, тобто те, що вже колись ніколи не повториться. З іншого боку, саме до істориків звертаються багато думаючих людей, коли треба пояснити сьогодення і дізнатися щось важливе про майбутнє. Історики працюють із стародавніми артефактами, рукописами, мемуарами, іноді у прямому розумінні слова "струшуючи порох віків", але можуть і створювати історичні бази даних, 3-D реконструкції, писати оригінальні сценарії для комп'ютерних ігор.

Від істориків нерідко чекають і вимагають простих відповідей на складні питання сучасного буття, іноді забуваючи, як непросто шукати відповіді на ці питання у глибинах далекого минулого. Професія історика була і залишається однією з найризикованіших і найцікавіших професій. У неї є минуле, сьогодення та майбутнє.

Трохи з історії

Слово "історія" - грецького походження. У перекладі з давньогрецької мови воно означає пізнання. Цим словом називали будь-який дослідницький процес у будь-якій науці (а не лише історичній). Сучасного значення терміну надали древні римляни.

Сама історична наука, як і слово, що означає її, теж зародилася у Стародавній Греції. Першою працею, присвяченою подіям минулого, дослідники вважають твір Геродота, який так і називається - "Історія". Втім, цю книгу не можна назвати історичною в сучасному розумінні слова - це радше енциклопедія, яка розповідає про різні галузі знань: географію, етнографію, культуру та інші. Однак і розповідь про події минулих століть у ній також є. Після Геродота схожі твори стали писати й інші грецькі вчені, серед яких Діонісій Галактіонський, Гіппій Елідський, Фукідід. Через деякий час вчені-історики з'явилися й у Стародавньому Римі. Мабуть, найвідоміші з них - Цицерон, Світлоній, Плутарх.

Незважаючи на те, що в Середньовіччі відбувся спад культурного та наукового розвитку суспільства, історичні праці створювалися і в цей період. До них, перш за все, слід зарахувати середньовічні літописи та житія християнських святих. Серйозний поштовх історія здобула в епоху Ренесансу. Саме тоді виробилися й основні засади досліджень у цьому напрямі - обов'язкова перевірка фактів на достовірність, ретельний аналіз подій минулого та багато інших, що використовуються вченими й досі.

Історія виконує найважливіші соціальні функції. Адже вона дозволяє зрозуміти та оцінити процеси, що відбувалися в суспільстві в минулі часи та уникнути помилок предків. Недарма у римлян існувала приказка "historia magistra vitae est", яка в перекладі означає "історія - вчителька життя".

Що вивчають історики

Історія вивчає життя людства протягом кількох тисяч років. Можна виділити історію стародавнього світу, середньовіччя, історію нового часу.

Основною роботою історика є збір та інтерпретація історичної інформації шляхом проведення дослідницьких робіт та розвідок, роботою з архівними матеріалами та документами. Він повинен прочитати стародавній текст, встановити автора, адресата, дату напису, вид документа, потім синтезувати інформацію джерела та інформацію про джерело та дати інтерпретацію отриманим даним.

У цьому йому допомагають такі спеціальні дисципліни, як нумізматика, геральдика, сфрагістика (наука про печатки), палеографія тощо. Кожен знавець своєї справи спеціалізується на конкретному напрямі: історії первісного суспільства, стародавнього світу, середньовіччя, нового часу, історії країн і народів.

Деякі фахівці займаються вивченням та осмисленням галузевої історії (економіки, військової справи, політики, географії та ін.).
Багатьох приваблює історія культури (музики, театру, образотворчого мистецтва тощо) чи науки (фізики, математики, біології та ін.).
Вважається, що основна діяльність істориків полягає в наступному:

• Дослідження подій у житті людства як історичний аспект;
• Детальне вивчення факторів, що впливають на перебіг історичних подій у сфері політики, економіки та культури;
• Прогнозування подій, які можуть відбутися в історії, на основі досліджень причинно-наслідкових відносин між відомими історичними подіями;
• Вивчення та можливе тлумачення першоджерел історичного характеру відповідно тієї чи іншої епохи. Це стосується біографій, листів, рукописів, літописів та ін.
• Висвітлення результатів досліджень як у науковій, публіцистичній, так і в художній формі;
• Можливість проведення наукових експериментів, за допомогою методик та досягнень в інших наукових напрямках;
• Удосконалення вже відомих дослідницьких методик та розробка нових;
• Безпосередня присутність при археологічних роботах.

Де працюють Історики

Ви нескінченно закохані в історію, але не впевнені, що це вірний професійний шлях? Куди можна податися зі ступенем з історії? Чи допоможе історична освіта знайти потрібну і добре оплачувану роботу після випуску?

Відставити сумніви! Ступінь з історії справді відкриває безліч дверей. Багато випускників, які закінчили наукові установи зі ступенем бакалавра чи магістра історії, стають керівниками, бізнесменами.

Навички критичного мислення, уміння аналізувати та проводити дослідження, які ви придбаєте у процесі вивчення історії в університеті, стануть цінними у будь-якому професійному середовищі, незалежно від того, на якій професії ви зупините свій вибір.

Історики знаходять роботу, наприклад: - в історичних заповідниках та музеях; - у видавництвах; - у навчальних закладах; - у бібліотеках, архівах чи відділах документації; - у комунікаційних, рекламних чи PR-агенціях; - в університетах та науково-дослідних установах.

У наукових дослідженнях історики досліджують та аналізують історичні джерела, такі як документи, газети, написи, звукові документи чи фотографії та публікують результати. Історики викладають у коледжах, готуються до лекцій та семінарів, перевіряють письмову роботу та приймають іспити. Самостійна наукова діяльність доступна лише після здобуття ступеня магістра або успішного закінчення докторантури.

Як стати Істориком?

Щоб працювати в галузі історії, бажано наявність вищої освіти за спеціальністю 032 Історія та археологія.

Які предмети потрібно складати?

Для вступу на історичний факультет після 11 класу потрібно мати сертифікат ЗНО або НМТ. У 2024 році на НМТ обов'язково здають українську мову, математику та історію України. Четвертим предметом на НМТ краще обирати іноземну мову. Адже вона матиме вищий ваговий коефіцієнт для вступу на спеціальність 032 "Історія та археологія".

Де вчитись на історика?

ЗАКЛАДИ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ (032) ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Київський університет імені Бориса Грінченка
Маріупольський державний університет
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
Університет "Київська школа економіки"
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського
Донецький національний університет імені Василя Стуса
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"
Придніпровська державна академія будівництва та архітектури
Університет митної справи та фінансів
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Ужгородський національний університет
Запорізький національний університет
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ
Центральноукраїнський національний технічний університет, м. Кропивницький
Український католицький університет, м. Львів
Львівський національний університет імені Івана Франка
Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського
Чорноморський національний університет імені Петра Могили
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Рівненський державний гуманітарний університет
Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка
Сумський державний університет
Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка
Харківська гуманітарно-педагогічна академія
Українська інженерно-педагогічна академія
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Херсонський державний університет
Черкаський державний технологічний університет
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка
Державний університет економіки і технологій, м. Кривий Ріг
Закарпатський угорський інститут імені Ференца Ракоці ІІ
Бердянський державний педагогічний університет
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Ізмаїльський державний гуманітарний університет
Національний університет "Острозька академія"
Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя