Спеціальність археолог або Подорож в машині часу

Професія археолога відноситься до тих небагатьох спеціальностей, які оповиті ореолом романтики, таємничості і, якщо хочете, навіть містики. В уяві багатьох археологи схожі на шукачів скарбів, з тією лише різницею, що для перших пошуки древніх артефактів - це "мистецтво заради мистецтва", а для других основною метою є нажива. Через відсутність користолюбства археологів найчастіше сприймають як диваків, відірваних від реальності і занурених у справи днів, що давно минули.

Історія професії

Археологія - історична дисципліна, що вивчає минуле людства за речовими джерелами.
Першим археологом вважають великого поета і мислителя Лукреція, який ще I столітті до н.е. зумів визначити, що на зміну кам'яному віку прийшов бронзовий, а бронзовий змінився залізним. Термін "археологія" вперше був вжитий Платоном, який таким чином позначив "історію минулих часів".

Після Платона термін "археологія" використовує знаменитий древній історик Діонісій Галікарнаський у назві одного зі своїх творів. У передмові до нього Діонісій (близько 60 до н.е. - близько 7 до н.е.) так визначає завдання та предмет Археології: "Я починаю мою історію найдавнішими оповідями, які мої попередники пропускали, тому що їм було дуже важко їх відшукувати . Я веду свою розповідь до початку першої Пунічної війни, яка трапилася у третій рік 128 олімпіади. Я розповідаю, так само, про всі війни та міжусобиці, які вів римський народ. Я повідомляю також про всі форми державного устрою та управління, які держава мала за царів і після знищення монархії. Я наводжу велике зібрання звичаїв і найвідоміші закони і представляю в короткому огляді все старе державне життя".

З XVI століття термін "археологія" використовується для позначення життя та стану минулих часів на протилежність історії, яка вивчає дії минулого.

Легенди розповідають, що першим "археологом" була мати римського імператора Костянтина Великого - Олена Константинопольська. У 326 році вона приїхала до Єрусалиму, щоб знайти Хрест Господній. Експедиція пройшла успішно: під час розкопок було знайдено три хрести та табличка з ім'ям Ісуса.

Професія археолога була популярна у Стародавньому Римі та Греції. Вже тоді люди знали про кам'яний, бронзовий та залізний віки, проводили розкопки та знаходили стародавні архітектурні пам'ятки.

У період Відродження проводилися численні розкопки, основною метою яких було добування античних скульптур.

Археологія в сучасному світі

Археологія в сучасному світі є дуже важливою наукою, яка дозволяє нам відкрити завісу таємниць стародавніх цивілізацій, дозволяє вивчити культуру та побут різних епох, а також знайомить з останками стародавніх тварин та рослин.

Робота археолога вкрай затребувана на сьогоднішній день, тому що не відкрито ще багато таємниць і загадок стародавніх народів і цивілізацій нашої планети.

Сьогодні археологію прийнято розділяти на три види:

• польову - розкопки речових джерел на суші;
• підводну - пошук свідчень минулого під водою;
• експериментальну - реконструкція предметів, які використовувались давніми людьми, із застосуванням матеріалів та технологій, характерних для досліджуваної епохи.

Основне завдання археолога полягає у пошуку артефактів, з їх подальшим дослідженням у лабораторії, реставрації (при необхідності) та формуванні висновків на основі виявлених фактів. Також в завдання археологів входить збереження знайдених речових джерел, їх класифікація і опис.

Робота археолога під силу тільки справжнім ентузіастам, для яких розкопки та вивчення старожитностей є покликанням, а не випадковим епізодом у житті. Справжній археолог повинен мати такі особисті якості, як:

• щира любов до історії;
• схильність до аскетизму;
• фізична витривалість;
• врівноваженість;
• аналітичний склад розуму;
• здатність працювати у команді;
• чудове здоров'я;
• терплячість.

Ну і найголовніше, оскільки археологам дуже часто доводиться освоювати не тільки суміжні професії (ґрунтознавство, топографія, географія тощо), а й спеціальності, далекі від археології (антропологія, хімія, геральдика тощо), справжній фанат своєї справи відрізняється яскраво вираженою жагою нових знань та навичок, а також здатністю до самоосвіти.

Де можна здобути професію археолога

Професія археолога передбачає обов'язкову наявність вищої академічної освіти за спеціальністю 032 "Історія і археологія". Вчитися на археолога (як і працювати за фахом) дуже не просто. Основний акцент у процесі навчання робиться на вивченні історії, а також на технологіях розкопок та роботи зі знайденими артефактами.

Оскільки спеціальних археологічних ВНЗ в Україні практично немає, для того, щоб здобути професію археолога, необхідно обрати ВНЗ з історичним факультетом, на якому є кафедра археології.

Міфи та реальність у професії археолога

Міф 1. Археологи постійно перебувають на розкопках

- Це менша частина роботи. Головне завдання не розкопати, а зберегти те, що залишилося від історичної спадщини. Робота археолога складається з двох частин: пошук археологічних пам'яток та розкопки. Вони співвідносяться за обсягом часу та зусиль як 80% до 20%. 80% на розвідку та 20% - на розкопки. Не буває так, що археологи виїхали в чисте поле і почали копати, цьому передує велика підготовка. Ведеться архівна робота: вивчення праць попередників, збирання відомостей про випадкові знахідки, робота з картографічними матеріалами. І лише потім археологічна експедиція виїжджає на поле та обстежує візуально найперспективніші ділянки. Існують певні ознаки, які видають відсутність чи присутність у цьому місці археологічного об'єкта.

Більшість роботи - кабінетна. Обробка одержаних колекцій, їх реставрація, закріплення, малювання, фотографування, підготовка креслень, наукових звітів.

Пам'ятники археології вивчають із суто науковими цілями, щоб реконструювати минуле, або проводять рятувальні розкопки, якщо пам'ятнику археології загрожує руйнація - природними чи антропогенними чинниками. Але це ще не все. Найголовніше - зрозуміти, що розкопано і що розвідано. Тут вже починається власне наука - аналіз знайденого, пошук аналогій, датування та історичні висновки на підставі зроблених знахідок.

Міф 2. Археолог сам займається експертизою знахідок

- Археолог як диригент: знає загальний напрямок, методику розтину землі та виявлення фізичних об'єктів. Далі він запрошує вузьких спеціалістів щоб уточнити картину або отримати додаткову інформацію. Біологи, хіміки, археозоологи, археоботаніки, геофізики, ґрунтознавці - усі працюють у контакті з археологами. Археологія користується всіма науками, які придумало людство.

Міф 3. Я стану археологом і розкопуватиму артефакти стародавніх цивілізацій, як Індіана Джонс

- Ви бачили, щоб Індіана Джонс щось розкопував? Він радше мисливець за скарбами. Археолог - це людина, яка працює за певною науковою методикою, всі його дії не випадкові, не авантюрні, а підкоряються певному правилу.

Міф 4. Археолог - це небезпечна професія. Отруйні тварини та стародавні прокляття

- Це не небезпечніше, ніж поїхати на дачу. На дачі за містом повно небезпечних тварин: павуки, кліщі, змії. Всі учасники експедиції проходять інструктаж з техніки безпеки, як не допустити укусу небезпечних тварин і що робити, якщо тебе все-таки вкусили.

А щодо прокльонів... Археологи, як і лікарі, люди досить цинічні. Їм доводиться мати справу із людськими останками, і це накладає відбиток. Якби існували якісь прокляття, археологи були б уже прокляті мільйон разів.

Міф 5. Якщо я стану археологом, то обов'язково зроблю відкриття

- Якщо ви будете повністю занурені у свою роботу, то, звичайно, зробите відкриття. Але що таке відкриття? Відкриття - це не просто виїхав у степ і щось знайшов. Знайти може й водопровідник, що риє траншею і о-па! - Знайшов скарб. Це не відкриття - це знахідка. Навіть якщо археолог у степу знайшов кургани - це також знахідка. Відкриттям є встановлення історичного місця цих курганів. Тобто пояснити, до якої культури вони належать, у чому полягає їхня унікальність, звідки ці люди походять, куди вони поділися, - це і буде відкриттям.

Самі собою знахідки нічого не означають, цінна лише інформація, яка в них. Для археолога кількість золота, яку він знайшов, абсолютно нічого не означає. Це важливо лише для обивателів. Для археологів важливою є інформація, щоб уточнити, а іноді навіть переписати підручники історії.

Міф 6. Чорні копачі - археологи-аматори

- Вони також бувають різні. Є категорія, яка займається пошуком просто через азарт. З такими людьми можна розмовляти, пояснювати, що, виколупуючи із землі металеві предмети (найчастіше вони з металодетекторами шукають), ти розбиваєш культурний шар і витягуєш з нього предмети, що датують цей шар, тим самим ускладнюєш роботу археолога, руйнуєш пам'ятник археології. Деякі з цих людей починають співпрацювати, діляться інформацією, де і що вони знайшли, перестають цією справою заробляти. А є люди, які цілеспрямовано шукають коштовності, щоби перепродати на чорному ринку. З такими людьми розмовляти марно.

За матеріалами Інтернет-ЗМІ