Професія сьогодення - "Медичний психолог"

Психіатр, психолог, психотерапевт... Люди часто плутають ці поняття або ж не зовсім розуміють, чим займається кожен з цих фахівців. То ж давайте будемо розбиратися…

Хто такий психолог?

Людина, яка отримала вищу освіту за спеціальністю "психологія", але не є медичним фахівцем. Психолог може роз'яснити причини ваших симптомів, допоможе знайти джерела проблем і дати рекомендації щодо їх усунення. Психологи працюють в індивідуальному, груповому чи сімейному форматах. Психолог може надавати наступні послуги: психологічна діагностика, тестування, консультування, навчання, просвітництво, тренінги та профілактика психологічних проблем. Психолог не має компетенції призначати лікарські препарати чи ставити діагнози.

Хто такий медичний психолог?

В Україні лікар (лікар-психолог) за спеціальністю "Медична психологія" належить до однієї з лікарських спеціальностей, а серед його завдань та обов'язків є здійснення психопрофілактики серед людей груп ризику, психодіагностика та лікування хворих соматичного і психічного профілю спільно з відповідними лікарями-спеціалістами, психологічна реабілітація із застосуванням спеціальних методик.

Кваліфікаційна характеристика лікаря-психолога визначає надання психологічної допомоги особам різного віку, неспроможним справитися з несприятливими умовами, що склалися в їхньому житті. Лікар-психолог має розширені психологічні компетенції в порівнянні з психологом (має базову підготовку в медицині, а не в психології; має підготовку в психофармакології та може призначати пацієнтам певні групи препаратів; має глибшу підготовку в галузях, що стосуються психічних розладів; суміщає в своєму навчанні біомедичну та психосоціальну моделі; навчаються спеціально для роботи в закладах охорони здоров'я.)

Хто такий психіатр?

Психіатр - це лікар з вищою медичною освітою, який отримав спеціальну підготовку з психіатрії та володіє методами діагностики, лікування, профілактики та експертизи психічних захворювань при розладах психічного здоров'я будь-якого ступеня вираження. Психіатри мають право встановлювати діагнози та призначати медпрепарати.

Однак психіатрів не навчають технікам психологічної терапії. Тобто, лікування, яке вони проводять, як правило, не напрямлене на опанування пацієнтами стратегій і методів, що допомагають у вирішенні емоційних та поведінкових проблем.

Однак, деякі психіатри додатково навчаються, щоб поєднати свою сферу діяльності з психотерапією та пропонувати пацієнтам більш широкий перелік послуг.

Також психіатр у тандемі з лікарем-наркологом займається лікуванням алко- і наркозалежностей. Методи можуть бути дуже різноманітними: це і медикаментозне лікування, і фізіопроцедури, і спеціальні психотерапевтичні техніки.

Хто такий психотерапевт?

Лікар-психотерапевт, як фахівець, діяльність якого регламентує держава - це лікар, що отримав вищу медичну освіту та має відповідну спеціалізацію. В той же час, проводити психотерапію можуть не тільки психотерапевти, але й інші фахівці. В якості професійної діяльності застосовувати методи психологічного і психотерапевтичного впливу можуть також відповідні фахівці з повною вищою освітою за напрямками "медицина" (за різними спеціалізаціями) та "психологія".

Психотерапевт - це психолог або психіатр, який отримав додаткову освіту в галузі психотерапії.

Лікар-психотерапевт в діяльності може застосувати такі методи психологічного і психотерапевтичного впливу, як діагностика, лікування, профілактика, реабілітація розладів психіки і поведінки, кризових станів, соматичних розладів, в походженні яких провідним чинником є психологічний.

Спеціальність 225 Медична психологія

Медична психологія - наука на стику медицини та психології, яка вивчає загальні й окремі психологічні закономірності змін і відновлювання психічної діяльності за різних патологічних станів, при аномаліях розвитку та дезадаптаціях і їх психодіагностику, психотерапію, психокорекцію, реабілітацію та психопрофілактику. Вона виходить із психологічних теорій і психологічних методів, розпроблених на їх підставі, головна роль яких полягає у вирішенні наукових і практичних проблем, актуальних для медицини.

На факультетах медичної психології майже у повному обсязі викладаються медичні дисципліни. Їх скорочено лише на 15-20 % і за рахунок цього введені психологічні дисципліни: загальну психологію, психологію спілкування, конфлікту, соціальну, вікову, генетичну, медичну, нейропсихологію, психотерапію тощо. Вивчити душу людини, її переживання при різних захворюваннях за рік не можна. Психологічні портрети хворих, наприклад на інфаркт міокарда, виразкову хворобу, цукровий діабет дуже відрізняються. А коли паралельно з медичними дисциплінами студент отримує знання психології, ми маємо фахівця, який знає і душу і тіло. Ось чому не можливо просто довчити звичайних лікарів чи класичних психологів. Класичні психологи займають іншу нішу в суспільстві. Їх готують для навчально-виховних закладів Міністерства освіти і науки України, для роботи зі спортсменами тощо. Для Міністерства охорони здоров'я України потрібно спеціально готувати лікарів-психологів. Наприклад, коли на місце якогось природного катаклізму чи великої катастрофи виїде класичний психолог, максимум, що він зможе зробити - це заспокоїти людей. А медичний психолог, який знає тілесну організацію людини і володіє психологічними методиками, в подібних ситуаціях зможе надати першу лікарську допомогу і повернути людину в стан душевної рівноваги.

У повсякденному житті місце лікаря-психолога у звичайній лікарні, насамперед у хірургічному відділенні. Допомога медичного психолога необхідна пацієнту хірургічного профілю і в доопераційний, і в післяопераційний періоди щоб пережити цей свій стан і вийти з нього, а не увійти ще глибше у свою хворобу. Знайдеться робота для медичного психолога і в ендокринологічних відділеннях. Відомо, що для хворих на цукровий діабет характерна надмірна дратівливість, тривожність, швидка стомлюваність, але всі ці симптоми підлягають психологічній корекції. У пологових будинках медичний психолог може зняти до пологовий або післяпологовий психоз. Є пацієнти, в яких перебіг вищих психічних функцій потребує не медикаментозного втручання, а якогось діалогу, тож робота для лікаря-психолога знайдеться і в терапевтичних та інших відділеннях.

Медичний психолог повинен мати необхідний мінімум знань з тієї галузі медицини, до якої належить хворий, з яким він працює, мати уявлення про методи діагностики та лікування цієї категорії хворих. Завдяки цьому вже на діагностичному етапі він допоможе зняти гострий емоційний стрес, викликаний встановленим діагнозом чи здогадками про нього. У період стаціонарного лікування допомога лікаря-психолога необхідна, щоб подолати депресивні реакції на хворобу і лікування, повернути інтерес до життя, всіма засобами націлити пацієнта на одужання.

Що потрібно складати на медичного психолога у 2024 році?

Для вступу на спеціальність медична психологія у 2024 році потрібно скласти три обов'язкові іспити - українську мову, математику, історію України. Четвертим іспитом на НМТ можна обрати українську літературу географію, іноземну мову, біологію, фізику чи хімію.

Але перш ніж писати заяву про предмети на НМТ, краще уточнити інформацію про необхідні іспити в приймальній комісії чи на сайті конкретного університету. Здебільшого біологія має вищий ваговий коефіцієнт для цієї спеціальності, тому доречно обрати саме її.

Де навчатись

В Україні навчання на медичного психолога (спеціальність 225 Медична психологія) відбувається у вищих навчальних закладах медичного профілю, вступити до яких можна після закінчення 11 класу та успішного написання НМТ (ЗНО):

• Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
• Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова
• Вищий приватний навчальний заклад "Львівський медичний університет"
• Полтавський державний медичний університет
• Буковинський державний медичний університет

Особливості вступу на спеціальность "Медична психологія"

В 2023 році уряд України ухвалив постанову, якою суттєво збільшив обсяги підготовки фахівців з реабілітації та лікарів-психологів у закладах вищої освіти, підпорядкованих МОЗ. Адже через тривалу повномасштабну війну в Україні попит на фахівців, які займатимуться відновленням постраждалих цивільних і військових, значно зріс.
Загалом порядок вступу на бакалавратуру і магістратуру за спеціальностями 225 "Медична психологія" такий самий, як й на інші спеціальності, однак є певні особливості.

Розповідаємо про нюанси вступу в 2023 році.

Вступ для здобуття ступеня магістра за спеціальністю 225 "Медична психологія" здійснюється на основі:

• повної загальної середньої освіти, строк навчання - 6 років (360 кредитів ЄКТС);
• НРК5, НРК6, скорочений строк навчання - 5 років (перезараховується 60 кредитів ЄКТС для спеціальностей галузі знань 22 "Охорона здоров'я" або 053 "Психологія" галузі знань 05 "Соціальні та поведінкові науки").

Університети у правилах прийому самостійно визначають мінімальний бал, з яким вступник допускається до участі у конкурсному відборі на спеціальність 225 "Медична психологія".

Однак, звертаємо увагу, що вступники допускаються до конкурсного відбору на місця державного або регіонального замовлення та можуть бути рекомендовані або переведені на такі місця за наявності конкурсного бала не менше ніж 130.

Обмеження щодо переведення на вакантні місця державного (регіонального) замовлення не застосовується до таких осіб, як:

• діти загиблих (померлих) осіб, визначених у частині першій статті 101 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";
• - особи, один з батьків яких загинув або помер внаслідок поранень, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у Революції Гідності;
• - особи, один з батьків яких є учасником бойових дій на території інших держав, який загинув (пропав безвісти) або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час воєнних дій та конфліктів на території інших держав, а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на території інших держав під час цих дій та конфліктів;
• - особи, у яких один з батьків (усиновлювачів) був військовослужбовцем, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою під час виконання ним обов'язків військової служби;
• - особи, у яких один із батьків (усиновлювачів) був поліцейським, який загинув чи визнаний судом безвісно відсутньою особою під час виконання ним службових обов'язків, протягом трьох років після здобуття відповідної загальної середньої освіти (для вступу на основі ПЗСО або НРК5).