Перекладач жестової мови - життя в двох світах

Їхній світ найтихіший. Тому вони звикли бачити те, що людям чуючим навіть розглянути не вдається. Їхні емоції - в очах, а відношення - у діях.

Перекладач жестової мови (інші назви професії - перекладач-дактилолог, сурдоперекладач) - проміжна ланка в комунікації чуючих та глухих осіб, фахівець, котрий здійснює переклад між словесною мовою та жестовою мовою в прямому та зворотному напрямках, що включає в себе як усний (синхронний, послідовний), так і письмовий переклади.

Жестова мова та мова жестів - це зовсім різні речі. Хоча дуже часто, жестикулюючи, люди, які чують, несвідомо використовують жестову мову. Мова жестів притаманна всім; а жестова мова - це засіб спілкування людей з порушенням слуху.

Найчастіше професією перекладача жестової мови володіють діти з родин нечуючих батьків, братів та сестер. Та є випадки, коли люди не з кола спільноти глухих досконало освоїли цю професію.

Про специфіку жестової мови

Чи важко вивчити жестову мову? Так само як і будь-яку іноземну мову.
Жестова мова дуже емоційна і багатогранна. Іноді одним жестом і емоцією на обличчі, напрямком рухів можна передати більше, ніж то звучить в усному мовленні. Тому вона й набуває такої популярності серед людей, що чують і не пов'язані з життям глухих.

В кожній країні є своя жестова мова. Але, як правило, жестомовні люди, коли вперше зустрічаються, то швидко знаходять розуміння між собою.

Є подібні жести в цих мовах. Та й жестова мова кожної країни з часом змінюється. Комусь сподобався український жест, і він починає його використовувати в своєму жестовому словнику, багато іншомовних жестів приходять в українську жестову мову. Це процес цікавий і живий.

Також слід врахувати, що є кальковане жестове мовлення (перекладається буквально кожне слово тексту з одночасним промовлянням), є літературна жестова мова (переклад за контекстом значення термінів з одночасним промовлянням) і розмовна жестова мова, якою глухі між собою розмовляють у побуті (один жест може означати словосполучення, речення, промовляють їх при цьому не завжди, навіть із закритими вустами).

Зараз ми знаходимося на тому етапі, коли важко визначити, яка жестова мова є близькою і рідною для жестомовних осіб. Комусь важливо кальковане жестове мовлення, для когось інакше.

Всі ці нюанси - випробування для перекладачів. Він завжди має знати, для якої цільової аудиторії робить жестовий переклад.

Як стати перекладачем?

Щоб стати перекладачем, потрібне не просто механічне запам'ятовування жестів, а насамперед інтерес до професії та людей, з якими ти працюєш.

В Україні професію перекладача української жестової мови (освітньо - кваліфікаційний рівень: кваліфікований робітник) можна отримати в трьох закладах освіти:

• Колективне підприємство "Навчально-відновлювальний центр Українського товариства глухих" (м. Київ, вул. Курортна, 6)
• Вінницький фаховий коледж Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна"
• Полтавський фаховий коледж Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна"

На базі 11 класів термін підготовки становить 10 місяців, на базі 9 класів термін підготовки - 2 роки 10 місяців. Форми навчання: денна.

Особливості професії

Вона складна тим, що ти постійно на виду і маєш виглядати добре. Спеціалісти, які перекладають на сцені, на телебаченні, мають певний дрес-код, правила навіть щодо манікюру, прикрас. Потрібно весь час стежити за тим, щоб не шморгати носом, не чухатися і так далі. Але найскладніше у цій професії - синхронний переклад. Потрібно розмотати, розкласти слова того, хто говорить, і перевести їх у жести. Нормальний якісний переклад синхроніст може здійснювати 15-20 хвилин, потім мозок втомлюється. Діти глухих батьків плюс досвідчені перекладачі можуть перекладати без зупинки до півтори години, якщо тема знайома.

Також складно перекладати від глухого до того, хто чує, адже потрібно набагато більше слів. Це велика інтелектуальна праця.
Прекрасна професія спілкуванням - з абсолютно різними людьми. Ще професія прекрасна тим, що ти береш участь у житті людей, проживаєш разом із ними різні емоції.

Де потрібен перекладач

Діяльність перекладачів жестової мови не обмежується певними визначеними сферами, адже їхні послуги можуть знадобитися в будь-який час, де цього потребуватиме глуха або чуюча особа задля якісної обопільної мовної комунікації. Серед основних сфер можна виділити наступні: соціальна, адміністративна, юридична, освітня та інформаційна.

Соціальна сфера

Більшість перекладачів жестової мови надають послуги перекладу глухим у закладах охорони здоров'я, соціального та пенсійного забезпечення.

Адміністративна сфера

Здебільшого це перекладачі, котрі працюють в апараті Центрального правління, Київській, обласних та територіальних організаціях Українського товариства глухих, а також на підприємствах УТОГ задля забезпечення якісного адміністрування громадської організації та налагодження тісних зв'язків організацій та підприємств УТОГ із органами державної влади та місцевого самоврядування.

Юридична сфера

Так звані "юридичні" або "судові" перекладачі жестової мови - особлива категорія представників цієї професії, адже окрім вимог до високого рівня компетентності та неухильного дотримання кодексу професійної етики, вони несуть підвищену, інколи навіть і кримінальну відповідальність за виконання своєї роботи.

Освітня сфера

Із середини ХХ століття, із початком залучення глухих до отримання ними професійно-технічної, середньо-спеціальної та вищої освіти, в навчальних закладах почали працювати перекладачі жестової мови в спеціальних групах глухих задля забезпечення їхнього права на якісну освіту. Вищі навчальні заклади, що надають послуги перекладача жестової мови в навчальному процесі: НПУ ім. М. П. Драгоманова, НТУУ "Київський політехнічний інститут", ВМУРОЛ "Україна", ДВНЗ "Київський коледж легкої промисловості" (з 1956 року), КНУТД, Національна металургійна академія України та багато інших професійно-технічних та середньо-спеціальних навчальних закладів України.

Інформаційна сфера

Телерадіоорганізації (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування) забезпечують субтитрування або переклад на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм у порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Головне для перекладача будь-якої мови мати постійне спілкування з носіями. Світ не стоїть на місті, постійно з'являються нові терміни. Бути справжнім перекладачем - це бути готовим до самовдосконалення і самонавчання все життя.