Політолог - це хто? Як їм стати

Політолог - це фахівець із фундаментальною освітою та найширшим кругозором, який розуміється на різних аспектах політичного процесу, причому не лише своєї країни.

Професія підходить тим, кого цікавить історія та суспільствознавство.

Політика в загальному розумінні - це особлива сфера життєдіяльності людей, пов'язана з владними відносинами, з державно-політичною організацією суспільства, політичними інститутами, принципами, нормами, дія яких має забезпечити функціонування суспільства, взаємини між людьми, суспільством та державою. Основу політики відображає конституція (нормативно-правовий акт вищої юридичної сили держави, який закріплює основи політичної, економічної та правової систем цієї держави).

Політолог - історія професії

Професія політолога має давню історію. Визначення політики вперше сформувалося у Стародавній Греції приблизно у V столітті до н. е. Мислителі Стародавньої Греції і Стародавнього Риму трактували державу як найвище втілення розуму. Філософи, стурбовані проблемою "кращого життя", намагалися вирішити її за допомогою створення моделі держави, що втілює розум. Першими мислителями у цій сфері були видатні уми Стародавньої Греції - Платон і Аристотель. Політологами можна вважати всіх відомих філософів давнини та багатьох теологів минулого. Чітке визначення, об'єкт і завдання цієї науки було сформовано лише 1948 року і визнано майже всіма державами світу.

Особливості професії сьогодні

В наш час політолог - це, передусім, дослідник. Предмети, які він розглядає, зачіпають одну сферу життя суспільства (політику), але при цьому вони різноманітні: політична система, відносини влади, державний устрій, політична культура, політична поведінка. Усі свої висновки політолог робить, спираючись на політичні та правові ідеї минулих років, сучасності, вітчизняний досвід та досвід зарубіжних країн. Щоб робити якісь висновки, він звертається також до спеціальних методів політичної науки. У той же час, світ політики досить мінливий і якісь наукові інструменти не завжди можуть дати стовідсотково правильний прогноз тієї чи іншої конкретної ситуації. Тому справжній політолог-професіонал йде в ногу з поточною політикою, часто у своїх оцінках подій ґрунтується на засадах логіки та на своїй ерудиції. Також для своїх висновків він звертається до питань статистики та результатів різних соціологічних опитувань.
Завдяки коментарям політологів громадяни чіткіше уявляють собі суть процесів, що відбуваються в країні, отримують уявлення про політичні цінності та норми. У деяких випадках це сприяє пом'якшенню соціальної напруги.

Розуміння професії політолог існує у трьох аспектах: політолог - громадський експерт, політолог-науковець та політолог - фахівець у галузі практики політичного життя суспільства.

У першому випадку політолог - це визнаний громадський експерт у політичній, соціальній, політико-економічній сфері життя суспільства, а також в інших сферах суспільства (військової, оборони та безпеки, політико-правової тощо), на які активно впливає влада, та які є областю політичної боротьби, утримання та використання політичної влади.

Політолог - вчений, дипломований спеціаліст у галузі політології, науковий експерт у галузі політики, здатний до трактування та інтерпретації політичного життя суспільства.

У третьому випадку політолог - це не одна, а кілька різних професій: політичний аналітик, консультант, викладач політології, політичний журналіст. Близькі, але самостійні професії - політтехнолог та іміджмейкер. Ці фахівці займаються організацією виборів та створенням іміджу політиків та політичних партій.

Спеціалізації

Іміджмейкер. Допомагає створювати правильний образ політиків, організовує PR-кампанії перед виборами.

Політтехнолог. Організовує виборчі кампанії. Розробляє алгоритми, щоб досягти потрібних цілей. Впливає на людей через засоби інформації.

Спічрайтер. Пише промови для виступу чиновників.

Політичний експерт. Виступає у ЗМІ, представляє точку зору органів влади чи опозиції.

Консультант. Розробляє рекомендації для політиків та партійних співробітників, визначає траєкторії їхнього розвитку.

Науковий працівник. Працює у вишах, здійснює викладацьку діяльність.

Аналітик чи оглядач. Коментує події, що відбуваються на політичній арені, пояснює, як вони взаємопов'язані.

Основні види діяльності

• вивчення політичних явищ у їхньому послідовному тимчасовому розвитку, виявлення зв'язків між минулим, сьогоденням та майбутнім;
• дослідження залежності політики, політичних процесів від суспільства, економічних відносин, соціальної структури суспільства, ідеології та культури;
• визначення значення політичних явищ для суспільства та особистості, їх оцінка з погляду загального блага, справедливості, поваги до людської гідності;
• вивчення залежності між політичними явищами у досвіді та рівнем економічного розвитку, політичним устроєм, між ступенем урбанізації населення та його політичною активністю, між кількістю партій та виборчою системою тощо;
• дослідження та аналіз вербальної, практичної, усвідомленої та підсвідомої поведінки окремих осіб та груп;
• вивчення та аналіз діяльності інститутів, за допомогою яких здійснюється політична діяльність (держави, партії, урядові програми тощо);
• дослідження та виявлення суб'єктивних механізмів політичної поведінки, індивідуальних якостей, рис характеру, а також типових механізмів психологічної мотивації: аналіз політичних явищ з метою виявлення їх спільних рис та специфіки, знаходження найефективніших форм політичної організації чи оптимальних шляхів вирішення завдань;
• прогнози щодо політичної майбутньої держави, партії, політики.

Якими знаннями повинен володіти фахівець

Політолог повинен мати знання:

• Методів та методик політичного аналізу;
• Інструментів планування та прогнозування;
• Спеціального програмного забезпечення для виконання посадових обов'язків щодо складання звітів, рекомендацій, презентацій діяльності;
• Основ психології та соціології;
• Маркетингових інструментів для активного просування та піару політика чи партії;
• Економіки, бюджетування на державному та приватному рівні, фінансування.

Професіонал має детально розумітися на суспільно-політичній структурі держави, міжнародних відносинах, історії та юриспруденції.

Всі ці знання і компетенції студенти отримують у закладах вищої освіти, навчаючись на спеціальності 052 "Політологія"

Місце роботи політолога

• політичні та громадські організації;
• державні органи;
• агенції, які займаються виборчими технологіями;
• агенції, які займаються політичним консалтингом;
• прес-центри;
• інформаційні агенції та ЗМІ;
• наукові установи.

Політолог впливає на життя людей, еволюцію та розвиток цивілізацій. Від управління державою залежить рівень життя громадян, добробут країни, здатність захищати та відстоювати власні інтереси на світовій політичній арені.

Як стати політологом

Найкоротший шлях у професію - здобути профільну освіту - спеціальність 052 "Політологія".
Спорідненими професіями для політолога є: маркетолог, психолог, педагог, журналіст, філософ, теолог, видавець, соціолог.

Заклади вищої освіти України, де готують політологів:

Державний торговельно-економічний університет
Заклад вищої освіти "Відкритий міжнародний університет розвитку людини "Україна"
Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
Київський національний університет будівництва і архітектури
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Київський національний університет технологій та дизайну
Київський столичний університет імені Бориса Грінченка
Маріупольський державний університет
Національний авіаційний університет
Національний університет "Києво-Могилянська академія"
Приватний заклад вищої освіти "Київський міжнародний університет"
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Донецький національний університет імені Василя Стуса
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Національний технічний університет "Дніпровська політехніка"
Університет митної справи та фінансів
Державний університет "Житомирська політехніка"
Житомирський державний університет імені Івана Франка
Ужгородський національний університет
Запорізький національний університет
Національний університет "Запорізька політехніка"
Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника
Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка
Заклад вищої освіти "Український католицький університет"
Львівський національний університет імені Івана Франка
Чорноморський національний університет імені Петра Могили
Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського
Національний університет "Одеська юридична академія"
Одеський національний економічний університет
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Полтавський державний аграрний університет
Рівненський державний гуманітарний університет
Західноукраїнський національний університет
Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
Хмельницький національний університет
Черкаський державний технологічний університет
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Національний університет "Чернігівський колегіум" імені Т.Г. Шевченка
Донбаська державна машинобудівна академія
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Луганський національний університет імені Тараса Шевченка
Національний університет "Острозька академія"
Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка
Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя